середу, 24 червня 2015 р.

looking back at retrospection

Я ж обіцяла, що напишу про цей захід. Так складається, що натхнення приходить о 1 ночі (чи після останньої серії 3 сезону "Каліфорнікейшн"?) Менше з тим, буду ділитися, як гарно то було.

А гарно було на всі 200%. За час підготовки до заходу відчула, наскільки ALE — єдиний організм. Незалежно одне від одного і я, і Малина, і Третій мали майже однакове бачення афіші. Кажуть: давай як в TWO TO ONE, тільки в темних тонах, нуар там, ретро, все таке... Це настільки шикарно, що це твоя команда, яка відчуває так само, як ти.

Ну і не міг не тішити коментар Дикобраза, що Боденчук разом з Аннушкою і Ксю дуже гармонують (авжеж, а ви як думали, на те й розрахунок був!). Хотілося зробити щось незвичайне, і Третій наполіг на якійсь театралізації. Простих шляхів ми не шукаємо, тому я запропонувала відтворювати 30-ті роки в США, гангстери-детективи, і тому в останні кілька днів ми підняли на вуха весь Луцьк і шмат Рівного у пошуках білих сорочок, чорних краваток і капелюхів-пиріжків.


Сценарій, врешті, трансформувався у такий собі любовний трикутник гангстер-детективКА-гангстерКА. "Актори" виконали свої ролі на відмінно, просто справді грали і обличчям, і голосом, і поставою. В мені кайфував маленький режисер.


Те, що вірші у них чудові — це ви ніби і самі розумієте, правда? Для відсутніх зазначу, що там ще гітарист був і робив нам красіво) І добре, що не під усі тексти, що був контраст.


А ще ми розіграли три шалено круті футболки від Марічки з портретами і цитатами авторів, отак-от! За останню футболку була ціла бійка на чувачі)







І круте групове фото. Юра, як завше, радує)




Це був перший захід, на якому я прокайфувала від початку до кінця, на який чекала без хвилювання, і не питала себе, коли ж нарешті закінчиться цей кошмар із дрібних провтиків (пекло організатора, яке часто лишається непомітним для публіки, звісно ж).

А потім був приємний вечір на квартирі, до нас приєдналися Ско і Капітан, ми творили шалені речі, дивилися якісь наркоманські мульти, цілу годину варили макарони, гуляли нічним містом — та це занадто велике, щоби втиснути в текст. Треба просто повторити.

Отак і відчуваєш, як твоя Свята Сім'я розростається, до неї приєднується ще і ще правильних людей, коли нічні квартири наповнюються діалогами у кращих традиціях Йонеско.

Дякую, Ель, що ви — мій дрім тім. Дякую, Ско і Капітан, що ваші шляхи не оминають нас. Дякую, Аннушка і Ксю, що з вами так добре і ДЯКУЮ, Боденчук, шо ти теж такий) Чекай з візитом у Те. І взагалі, всім до зустрічі у якихось прекрасних містах)

Немає коментарів:

Дописати коментар